Seriously? IE? Go here and download normal browser.

Теоретичні та практичні аспекти створення і використання відео при проектуванні дистанційних курсів

Сучасні вимоги до освітнього процесу вимагають від науково-педагогічного складу ВНЗ МВС України використання передових психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Масове розповсюдження мережі Інтернет, удосконалення технічних засобів, які використовуються під час навчання, обумовлюють створення та застосування навчального мультимедіа контенту при здійсненні навчання курсантів, студентів і слухачів.

Як відомо, під терміном «мультимедіа» розуміють або технологію, що описує порядок розроблення, функціонування та застосування засобів оброблення інформації різних типів, або різні форми комбінування інформації (текст, графіка, звук, відео тощо). Отже, коли говорять про мультимедійний навчальний матеріал, то в цьому аспекті насамперед розуміють, що він складається з різних форм представлення інформації: тексту, зображень, звуку, відео, 3D анімації тощо. У своїй доповіді ми хотіли б зупинитися на одному форматі навчальних матеріалів – відео.

Зацікавленість саме до відео в навчальному процесі обумовлено, зокрема, й на підставі наукових напрацювань у галузі педагогічного дизайну та педагогічної психології. Так, відомий фахівець Едгар Дейл наприкінці 60-х років минулого століття надавав своїм підопічним навчальний матеріал різними способами. Після цього він проводив аналіз їхніх здібностей відновлювати отриману інформацію. У підсумку він зробив такі висновки:

  • прослуховування лекцій і читання матеріалів на конкретну тему є найбільш неефективним способом засвоєння інформації;
  • навчання людей і застосування особистих знань на практиці є найбільш ефективним методом засвоїти будь-що.

Результати проведеного аналізу він виклав у вигляді схеми, що отримала назву «Конуса навчання Едгара Дейла». У його основу було покладено власні результати, проте відсотки було вже отримано його послідовниками, які проводили свої власні дослідження [1].

Надана схема дає розуміння, наприклад, того, чому відео сприймаються та запам'ятовуються людиною краще, ніж книга або підкаст, оскільки людський мозок більше сприймає одночасно надані аудіальні та візуальні фрагменти інформації.

Логічним доповненням до зазначеного є праці Володимира Наумова. На його думку, знання, представлені у дистанційному курсі, можна класифікувати за кількома видами:

  1. Предметні. Це відомості про конкретні об'єкти, їхні властивості та відносини між ними.
  2. Концептуальні. Під ними розуміється узагальнений системний опис об'єктів (поняття, класифікації, принципи, узагальнення, теорії, моделі тощо). Їхній минулий, поточний і майбутній стани.
  3. Процедурні. Опис способу та порядку маніпулювання об'єктами та їх перетворення.
  4. Прагматичні (компетентністні). Визначення ступеня адекватності застосування предметних, концептуальних і / або процедурних знань обставинам, нормам і цінностям [2, с. 25–27].

І якщо допустити, що статичні зображення можуть бути формою відтворення концептуальних і, частково, предметних знань, то оптимальним форматом представлення процедурних знань є, звичайно, відео.

Яким же чином можна використовувати відео при проектуванні власного дистанційного курсу? Є два основних варіанти. Відео можна створити самому, відео можна взяти з доступних інтернет-ресурсів.

У першому випадку для створення власного відео можна використовувати як стаціонарні студії та технічні засоби (відеокамери), так і інтернет-сервіси, а також комп'ютерні програми.

Серед зазначених програмних і веб-орієнтованих сервісів слід виділити такі:

  1. Screenr (https://www.screenr.com). Дозволяє створювати скрінкасти онлайн в HD-здатності. Зареєструватися на сайті сервісу можна за допомогою будь-яких акаунтів соціальних мереж, після чого у вас буде власне сховище навчального контенту. Цей інструмент створений компанією Articulate Global, тому він має обмеження. По-перше, тривалість запису складає 5 хвилин. По-друге, у вас має бути встановлено останню верcію Java.
  2. Screencast-o-matic (http://www.screencast-o-matic.com). Цей сервіс дає можливість записувати скрінкасти безпосередньо з сайту, без установлення сторонніх програм. Отримане відео можна відразу завантажувати на YouTube і отримувати посилання для перегляду. Відеофайл може бути експортований і на комп’ютер у форматі MP4, AVI або FLV (flash-відео). Сервіс підтримує одночасний запис з екрану та web-камери. Обмеження сервісу – це максимальна тривалість одного запису (15 хвилин). До речі, якщо вас з якихось причин не влаштовує веб-версія Screencast-о-Matic, можна завантажити та встановити на ваш пристрій додаток до цієї програми.
  3. oCam (http://ocam.en.softonic.com). Альтернативна програма для запису екрана ПК, основним мінусом якої є англомовний інтерфейс. Може записувати екран зі звуком у будь-якій роздільній здатності, робити скріншоти, робити запис з 2-х моніторів, застосовувати різні кодеки запису.
  4. Movenote (https://www.movenote.com). Цей сервіс дозволяє завантажити презентацію та прокоментувати її, зокрема за допомогою веб-камери. Отже його можна використовувати для запису власних лекцій, виступів або відповідей на запитання. Створеним відео можна поділитися в соціальних мережах, а також завантажити на власний пристрій.
  5. Програмні продукти iSpring (http://www.ispring.ru). Вони встановлюються як надбудова для PowerPoint. Всі інструменти для створення навчальних курсів і тестів доступні у додатковій вкладці на панелі інструментів PowerPoint. Так, за допомогою iSpring Presenter ви маєте можливість створювати електронні курси з відеосупроводом, тестами, сценаріями розгалуження, і в один клік опублікувати їх у форматах HTML5 і Flash. Також ви можете додати в електронний курс аудіосупровід, відео з YouTube і Flash-ролики. Далі ви можете легко зберегти матеріали для подальшого розміщення на сайті чи у блозі, у будь-якій СДО з підтримкою SCORM (всі версії), AICC, Tin Can API, на CD/DVD.

У другому випадку ми радимо використовувати можливості відеохостингів https://vimeo.com, https://www.youtube.com, http://rutube.ru. Якщо розширити географію пошуків, то можна скористатися спеціальними інтернет-ресурсами: http://universarium.org (колекція відкритих академічних лекцій), https://www.lektorium.tv (архів відеолекцій на російській мові), http://www.teachvideo.ru (початкові відео з IT тематики), http://www.intuit.ru (матеріали інституту відкритого навчання Інтуіт), http://tube.sfu-kras.ru/films (навчальні відео з природничих і технічних наук), http://www.smartvideos.ru (пізнавальне відео з різних галузей знань), http://lectoriy.mipt.ru (лекції викладачів фізтеху); http://skillsacademy.com.ua (навчальні відео щодо працевлаштування, особистісного росту), http://onua.edu.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=121&Itemid=379&lang=uk (відеолекції Одеської національної юридичної академії) тощо.

Підкреслимо, що використання відеофрагментів у навчальному процесі зумовили появу кількох моделей організації та проведення навчального процесу, а також проектування дистанційних курсів, зокрема, йдеться про «перевернуте навчання» та масові відкриті дистанційні курси (xMOOC).

У чому ж сутність моделі «перевернутого навчання»? При традиційному навчанні викладач у класі (аудиторії) пояснює матеріал, а потім учні (студенти) виконують домашні завдання дома, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У «перевернутому класі» учні отримують навчальний матеріал за новою темою заздалегідь (у відеоформаті), а потім вони самостійно опрацьовують його вдома. На наступному етапі, заняття з цієї теми проводяться у вигляді активної участі учнів (студентів) у навчальній діяльності, відпрацюванні матеріалу, взаємодії з викладачем і однокласниками (одногрупниками). Учні (студенти) можуть працювати індивідуально або в невеликих групах. Різні групи учнів можуть вивчати та відпрацьовувати різні аспекти однієї й тієї самої теми одночасно. Отже, замість читання лекцій, викладач допомагає учням в активній формі досягти заявлених навчальних цілей.

З чого складається типовий xMOOC? Відеолекції, відсортовані за розділами, тривалістю по 10–20 хвилин. Крім цього, пропонуються додаткові матеріали: тексти, рекомендовані книги, інші ресурси. Перевірка завдань: або автоматизовані тести, або взаємна оцінка студентами робіт один одного. Тобто ви отримуєте роботу однієї людини, він отримує у відповідь ще чиюсь. Як правило, є форум, де автор курсу спонукає студентів спілкуватися на якусь тему.

Як підсумок зазначимо, що використання відео в навчальному процесі курсантів, студентів і слухачів ВНЗ МВС України дозволяє:

  • представити навчальний матеріал з високим ступенем наочності, особливо під час моделювання процесів здійснення правоохоронних заходів і практичних ситуацій у динаміці;
  • підвищити мотивацію осіб, які навчаються, шляхом демонстрації напрямів застосування навчальної інформації у практичній діяльності;
  • розширити потенціал з індивідуалізації освітнього процесу;
  • забезпечити широку зону контактів з усіма учасниками навчального процесу;
  • надати широке поле для активної самостійної діяльності курсантів, студентів, слухачів;
  • удосконалити практичну спрямованість навчального процесу шляхом моделювання правоохоронних ситуацій і застосування відеофрагментів на практичних і семінарських заняттях у якості як навчального матеріалу, так і результатів виконання практичних завдань;
  • змінити порядок організації навчання щодо власних дисциплін шляхом застосування моделі «перевернутого навчання», а також створення передумов для розроблення масового відкритого курсу.

Список використаної літератури

  1. Толковый словарь маркетинговых терминов (иллюстрированная энциклопедия) [Электронный ресурс] / под ред. С.В. Корчанова. – Режим доступа : http://www.mraketing.ru/dict/dict.php?ss=357&tp=N
  2. Наумов В.В. Проектирование корпоративного электронного курса / В.В Наумов. – Новороссийск : Верная линия, 2012 – 104 с.